Єнот-полоскун. Подільський зоопарк

Єнот-полоскун

Ракун звичайний, або єнот-полоскун, північний єнот (Procyon lotor) — вид роду Ракун (Procyon) родини Ракунові (Procyonidae). Мешкає у природних умовах на більшій частині Північної Америки. Проте наразі цього єнота завезли до багатьох країн Європи та Японії. Доволі соціальний ссавець. Був одомашнений людьми.

Єноти мають доволі міцне тіло і короткі лапи. Середня довжина ракунів — 65 см, хвоста — 25 см; вага сягає від 5,5-7 кг, але може досягати і 12-15 кг. Забарвлення жовтувато-сірого кольору з характерними чорними смугами на хвості та чорною маскою на морді. Хутро дуже густе. Народжують від 1 до 7 єнотинят раз на рік.

Відома в Україні назва «полоскун» (lotor) пов’язана з цікавою біологічною особливістю звіра, який живучи поблизу води, часто «полоще» свою їжу в ній.

На європейський континент вид заселено в 30-х роках XX ст. Зокрема, його акліматизували в Німеччині, Білорусі, Молдові, Грузії, Азербайджані. Через деякий час ракун поширився до Нідерландів та Франції.

У дикому вигляді в Україні не зустрічається. Однак, відомі випадки, коли бачили групи по 5-10 особин за 10-30 км. від кордонів України з Білоруссю, де вони зимували в дуплах вікових дерев. Імовірно, що ці єноти живуть і на теренах України, в північних районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей.

Ракун подібний до єнотовидної собаки, має кремезне тіло, короткі лапи з довгими рухливими пальцями та гострими кігтями. Підошви лап голі. Спирається на всю підошву, коли стоїть, а при ходьбі лише на одні пальці. Через цю особливість, сліди єнота нагадують відбитки людських рук.

Ракун – всеїдний звір. В харчуванні виражена сезонна зміна. Навесні і на початку літа основу раціону складають комахи, безхребетні, гризуни, іноді маленькі птахи, а в другій половині літа і восени він переважно їсть рослинну їжу.

В південних частинах ареалу, де є велика кількість горіхів і зерна, єнот продовжує добувати продовольство протягом усього року.

Єноти можуть вправно плавати, однак роблять це неохоче. У воді вони можуть знайти собі якусь здобич: рибу, жабу чи безхребетних.

Ракун мешкає біля річок, озер, в заплавах, рідше передгірних листяних і мішаних лісах, уникаючи хвойних лісів та лісів без водойм. Селиться на околицях полів, в садах та інших лісонасадженнях, зустрічається в скверах міст і передмість. Взагалі досить легко пристосовується до антропогенного ландшафту. У межах свого природного ареалу єноти поселяються у низинах і рівнинах, уникаючи регіонів з суворими зимами.

Звір веде нічний спосіб життя. День проводить на гілках дерев або в дуплах, на полювання виходить із початком сутінків.

У єнотів чудовий нічний зір і гострий слух. Вони дуже вправні альпіністи і чудово лазять по деревах. Завдяки рухливим ступням ніг, які можуть повертатися майже на 180 градусів, єноти можуть спускатися з дерева головою вперед. У них дуже рухливі пальці, майже, такі ж спритні, як і у мавп. Також можуть, як мавпи або лінивці, лазити по горизонтальних гілках, висячи на них вниз спиною.

Кількість популяції виду широко змінюється залежно від типів середовища існування. У вологих низинах щільність становить до 50 особин на 1 км². У сільськогосподарських районах та лісах щільність досягає 20 особин на 1 км², а в приміських районах до 69 на 1 км².

Ракун єдиний представник своєї родини, який з настанням зими впадає у сплячку на чотири і більше місяців. Сон неглибокий і переривчастий. У теплу погоду ракун іноді прокидається і може протягом кількох годин бродити поблизу лігва. У холодну, морозну і сніжну погоду не залишає нори, заощаджуючи свої жирові запаси.

Своє житло ракун влаштовує в дуплах старих дерев на висоті 20-30 метрів, ущелинах і нагромадженнях каменів. Іноді використовує старі нори інших тварин, але сам рити нори не вміє.

Єнот дуже цікавий, активний, сміливий і розумний. Він легко пристосовується до середовища існування. Якщо єнотів тримають як домашніх тварин, вони швидко стають ручними.

Самки єнота моногамні, а самці полігамні. Вони не беруть участі у вихованні та догляді за потомством.

Статеве дозрівання настає в перший рік у самок, та в 2 рік у самців. А весь вік життя єнота не перевищує 20 років.

Період розмноження припадає на лютий-березень. В південних частинах ареалу спостерігається цілорічне розмноження. Вагітність триває 9-10 тижнів (в середньому 63 дні). Народжується від 1 до 7 дитинчат, в середньому 3-5.

Коли дитинчатам виповнюється 10 днів, у них починає проявлятися чорна маска на морді та загальне забарвлення. У віці 4-6 тижнів вони починають виходити з лігва.

Родина залишається разом, поки доросла самиця не народить наступне потомство наступної весни.

Єнот-полоскун. Подільський зоопарк
Єнот-полоскун. Подільський зоопарк