Фазан звичайний – здобич аргонавтів

Фазан звичайний – (Phasianus colchicus) – птах підродини фазанових ряду куроподібних. У природі раніше зустрічався в Азії.

Назва птиці, що закріпилася в російській і багатьох інших мовах, походить від міста Фазис. У давнину це було найсхідніше місто на південному березі річки Фасис (грец. Φασις), або Фазис, і звідки, за легендою, аргонавти завезли фазанів до Греції.

На місці стародавнього Фазису нині знаходиться сучасне місто Поті. Тож не дивно, що фазана звичайного визнано національним птахом Грузії.

У сучасному світі фазан інтродукований людиною, майже, в 50 країнах Європи, Північної Америки та Австралії. Його обрано пташиним символом штату Південна Дакота в США і префектури Івате в Японії.

Фазан звичайний – цінний мисливський трофей. Ще на початку XX ст. він був широко розповсюджений у дикій природі. Так, у 30-х роках у Середній Азії на 1 км². було 150 птахів. В одному лише Таджикистані водилося близько 1,5 млн. фазанів звичайних. Проте, внаслідок людської діяльності чисельність виду суттєво зменшилася. Тому сьогодні його розводять в мисливських, фермерських і підсобних господарствах.

На території України фазан мисливський поширений у південних та південно-східних районах, а також на Закарпатській рівнині.

Фазан має довжину тулуба до 85 см., вагу до 2 кг. і довгий клиноподібний хвіст з 18 пір’їн.

Пір’я у самців фазанів яскраве та різнокольорове золотавого, темно-зеленого, помаранчевого і фіолетового тонів. По краях голови тріпотять пучки подовжених пір’їн, які утворюють щось на кшталт ріжків. Хвіст має жовто-бурий колір з мідно-фіолетовим відливом. Самець набагато більший за самку. Самки ж фазанів дуже бліді, мають тіло буро-жовтого кольору з фіолетово-рожевим відливом.

Фазан звичайний дуже обережний та боязкий птах. При першій нагоді намагається втекти. Дуже гарно бігає та стрибає. У той же час фазан погано літає. Він може пролетіти лише 70-150 м. і швидко виснажується.

Живе цей  птах, здебільшого, біля води в чагарниках, полюбляє заплавні ліси. Харчується здебільшого рослинною їжею, а також комахами, молодими мишами, ящірками, змійками. Більшу частину свого життя він проводить на землі.

Токування фазанів починається з березня. Самці займають гніздові угіддя і ходять по них з криками «гу-гу-гу», «кох-кох», «ке-ке». Потім клюють землю, беруть дзьобом насіння і знову кидають його, немов пропонуючи подрузі.

Далі самець ходить навколо самок, приймаючи різні пози: розпускає крила, піднімає тім’яні пучки і хвіст, втягує шию і пригинає її до землі, навіть трохи танцює, поплескуючи крилами. І цей період залицяння може тривати до 4 місяців.

Після спарювання самки фазана залишають гарем і влаштовують гніздо на землі під гілками чагарників або під стеблами полину, чи високих злаків, яке має вигляд невеликого поглиблення у ґрунті. Воно облаштовується гілочками, рослинами і пір’ям. У квітні-травні у нього відкладаються від 7 – до 18 яєць, які мають оливково-бурий колір із зеленуватим відтінком. Їх середній розмір становить 42 на 33 мм.

Після висиджування яєць протягом 21-23 дня з’являються пташенята із густим пухом, які швидко починаються бігати та самостійно харчуватися. Незабаром вони вже можуть невисоко злітати, а через 4-5 місяців досягають розмірів дорослих птиць. І весною наступного року молодняк фазанів вже буде готовий до розмноження.

Фазан звичайний у Подільському зоопарку
Фазан звичайний у Подільському зоопарку
Фазан звичайний у Подільському зоопарку
Фазан звичайний у Подільському зоопарку
Фазан звичайний у Подільському зоопарку
Фазан звичайний у Подільському зоопарку