Гривистий баран. Подільський зоопарк

Гривистий баран

Гривистий баран, або північно-африканский гривистий баран (Ammotragus lervia) – парнокопитний савець з сімейства парнокопитних (Bovidae). Поширений в Північній Африці.

Ознакою, що дала цьому виду назву, є довга шерсть на шиї, яка у самців може досягати навіть землі.  Вона має червонувато-коричневий колір. В білий колір забарвлене підборіддя, смужка на животі і внутрішня сторона ніг.

За статурою гривистий баран займає проміжне положення між баранами і козлами. Його довжина становить від 1,3м. – до 1,7 м., а висота в плечах – від 75 – до 110 см. Самці важать від 100 – до 145 кг. і значно важчі, ніж самки, вага яких становить 40-55 кг.

Роги мають обидві статі баранів, проте у самців вони більші. Описуючи півколо над спиною, вони можуть сягати 85 см.

На даний час визнано сім підвидів гривистого барана.

Ареал їхнього поширення простягається пустелями і напівпустелями від Марокко і Західної Сахари – до Єгипту і Судану. Гривасті барани не є територіальними тваринами. У пошуках корму вони кочують по досить великій території.

Барани живуть невеликими групами, що складаються з самок, потомства і самця-ватажка.

Харчуванням їм служать трави і листя пустельних рослин. Вони вміють обходитися без води протягом декількох тижнів, споживаючи тільки росу і рослинні соки. Проте, знайшовши воду, вони багато п’ють.

Спарювання може проходити в будь-який час року, але як правило трапляється в осінній період. Після 160-денної вагітності самка навесні народжує одного або двох дитинчат, зрідка трійню. Молоді ягнята швидко освоюються в навколишньому середовищі і вже скоро після народження починають лазити по камінню. Через три-чотири місяці вони відвикають від материнського молока.

Статева зрілість настає у віці 18 місяців.

У неволі тривалість життя гривастих баранів може досягати 20 років.

Фермерам вдалося схрестити їх з домашніми козами. Їхнє потомство, у свою чергу, є здатним до схрещування з деякими іншими спорідненими видами з сімейства полорогих. Наприклад, з сарнами.

Під час відпочинку гривасті барани доглядають за шерстю: розчісуються рогами або копитами, труться об скелі або нижні гілки дерев. Вони із задоволенням викачуються у вологому піску, що допомагає позбутися паразитів.

На початку XX століття гривистого барана було завезено до Каліфорнії, Нью-Мексико і Техасу. Там він прижився і сьогодні його популяція налічує кілька тисяч тварин. Екологи побоюються, що їхня чисельність буде зростати і «емігрант» може витіснити корінних мешканців цих країв.

У природному середовищі баран майстерно піднімається на скелі. Його можна зустріти на пустельних пагорбах або в кам’янистих пустелях. Якщо стаду загрожує небезпека, воно швидко піднімається вгору по схилу, щоб там сховатися. А в пустелі барани швидше покладаються на своє маскувальне забарвлення, котре робить їх непомітними.  Вони завмирають на якийсь час, зливаючись з навколишнім пейзажем.

Гривистий баран – це єдиний дикий представник з поширених в Африці козячих.

Вид внесений до Міжнародної Червоної книги.

Гривистий баран. Подільський зоопарк
Гривистий баран. Подільський зоопарк
Гривистий баран. Подільський зоопарк
Гривистий баран. Подільський зоопарк
Гривистий баран. Подільський зоопарк
Гривистий баран. Подільський зоопарк

ДОВІДКА
У Подільському зоопарку мешкає понад 220 тварин.

Понад 110 ссавців 38 видів:

парнокопитних 19 видів, 63 екземпляри;

копитних 4 види, 7 екземплярів;

мозоленогих 3 види, 6 ексземплярів;

хижаків 6 видів, 17 екземплярів;

гризунів 3 види, 12 екземплярів;

приматів 3 види, 6 екземплярів.

Понад 100 птахів 25 видів. З них 7 екземплярів хижаків 5 видів.

P.S. Кількість голів тварин є величиною не постійною і подається округлено.