Пелікан рожевий

Рожевий пелікан

Рожевий пелікан – (Pelecanus onocrotalus) – є другим за величиною представником сімейства пеліканів, поступаючись лише своєму найближчому родичеві – кучерявому пелікану.

Ареал гніздування рожевого пелікана – Південно-східна Європа, Африка, Передня, Середня і Південно-Західна Азія.

В Європі на початку ХХ століття пелікан гніздився в Угорщині і Чехії, у Дністровських плавнях Молдови. На Україні – в Дніпровському лимані і в Криму.

На більшій частині територій цей вид є перелітним, хоча в найпівденніших районах проживання є осілі популяції. На зиму птахи відлітають до північно-східної Африки, а також в райони між Перською затокою і північною Індією.

Для гніздування рожеві пелікани вибирають водойми, густо порослі водною рослинністю, серед яких особливою популярністю користуються дельти річок. Селяться птиці колоніями, чисельність яких може досягати півтори тисячі особин.

Свою назву ця ефектна птаха отримала завдяки блідо-рожевому відтінку пір’я. Причому на черевній стороні тіла рожевий колір проявляється більш інтенсивно. Коли крила пелікана складені, здається, що забарвлення всього тіла у нього однорідне. Однак варто йому злетіти, як стають помітні чорні махові пера.

Втім, рожевим пір’я пеліканів буває не завжди, а лише на третьому році життя. У молодих птахів воно сірувато-буре з блакитним відтінком на спині.

Розмах крил самців рожевого пелікана може досягати 3,6 м., довжина тіла – 1,75 м., а вага – 15 кг. Самки зазвичай легші на 5-7 кг.

Але найпомітнішою частиною його тіла вважається дзьоб. Як і шкірястий мішок під ним, він має жовте забарвлення. У самців довжина дзьоба варіюється від 35 – до 47 см., у самок – від 28 – до 46 см. Такий потужний інструмент потрібен їм для ловлі риби. А полюють рожеві пелікани групами, що не властиво іншим представникам сімейства. Для цього вони стають в коло і плещуть крилами по воді, зганяючи здобич в центр кола. Потім синхронно опускають дзьоби в воду і хапають рибу.

Так дорослий пелікан поїдає в день близько кілограма їжі.

Спаровуванню цих пернатих передують шлюбні ігри, коли вони труться дзьобами, то піднімаються в повітря, то опускаються на воду і видають звуки, схожі на бурмотіння.

Після такого ритуалу за кілька днів пара зводить велику і не зовсім досконалу на вигляд конструкцію із сухої рослинності і посліду, що слугуватиме їм за гніздо. Будівництвом в основному займаються самки, а самці приносять будівельний матеріал, нерідко крадучи його у своїх сусідів.

Самка рожевого пелікана відкладає в середньому 2-3 яйця, які сама ж більшу частину часу насиджує. Самець підмінює її вранці і ввечері, коли вона покидає гніздо для годування. Через 30 днів на світ з’являються абсолютно голі пташенята, шкіра яких темна аж до чорноти.

Через тиждень-два пташенята покриваються пухом і їдять прямо з дзьоба батьків, засовуючи свої голови їм глибоко в рот. А через 3-4 місяці вони вже самостійно ловлять рибу і стають на крило.

Здатними до розмноження молоді особини будуть у віці 3-4 роки.

У неволі рожевий пелікан розмножується не дуже охоче, проте деяким зоопаркам все ж вдалося отримати від них потомство.

Загальна чисельність рожевих пеліканів у XX столітті скоротилася, але в цілому цей вид не відноситься до зникаючих.

Пелікан рожевий
Пелікан рожевий
Пелікан рожевий
Пелікан рожевий

ДОВІДКА
У Подільському зоопарку мешкає понад 220 тварин.

Понад 110 ссавців 38 видів:

парнокопитних 19 видів, 63 екземпляри;

копитних 4 види, 7 екземплярів;

мозоленогих 3 види, 6 ексземплярів;

хижаків 6 видів, 17 екземплярів;

гризунів 3 види, 12 екземплярів;

приматів 3 види, 6 екземплярів.

Понад 100 птахів 25 видів. З них 7 екземплярів хижаків 5 видів.

P.S. Кількість голів тварин є величиною не постійною і подається округлено.