Вовк сірий Подільського зоопарку

Вовк сірий

Вовк сірий – (Canis lupus) – хижий ссавець з родини псових (Canidae).

Вовк вовку – людина, товариш і брат. І не поспішайте спростовувати це твердження, бо іншим звірам вовк ще й лікар.

Його роль у природі відома усім, а ось «людяність» – лише фахівцям.

Вони стверджують, що вовк має розвинену міміку. У нього можна вирізнити понад півтора десятка виразів «обличчя»: спокій, настороженість, загрозу, страх, гнів, злість, покірність, ласку і т.д.

А виття вовків страшить лише мисливців без патронів. Бо насправді у такий спосіб тварини і зграї спілкуються. Вони можуть розповісти одне одному про здобич, яка вона, куди рухається тощо.

У цілому за кількістю звуків вовк може зрівнятися з людиною. А за силою нюху і взагалі  досконаліший за людину у 100 разів, адже він розрізняє 200 млн. відтінків запаху.

Зовнішній вигляд вовка свідчить про його міць та пристосування до тривалого бігу при переслідуванні своїх жертв. Дорослий вовк зазвичай більший за вівчарку: довжина тіла з головою, але без хвоста досягає 135-160 см, хвоста – 40-52 см. Висота в плечах 80-95 см. Маса 45-60 кг.

Гін у вовків буває взимку – з грудня – до березня. У старих вовків гін звичайно протікає в досить мирній обстановці, якщо їхня пара збереглася або якщо не з’явився інший, самець-одинак. Навколо молодих та самотніх старих вовчиць може збиратись група самців. Між ними часто виникають жорстокі бійки за право стати партнером самки, часто із смертельним результатом для найслабкіших. Цьому сприяє надлишок самців, що часто спостерігається в популяціях вовків Євразії та Північної Америки.

Вагітність у вовків продовжується від 65  – до 75 діб. У виводку в середньому нараховують 5-6 вовчат, зрідка до 14-15, а інколи  лише 1-2.

Вовчата народжуються навесні, сліпими із закритими вушними отворами вкриті рідкою бурою шерстю. Прозрівають через 9-15 днів. За перші 4 місяці їхня маса збільшується майже в 30 разів.

Хоч дорослі вовки досить уважно піклуються про своє потомство, багато вовчат гине на першому році життя: смертність у вовків в цей період життя досягає 60-80 %.

Вовк розповсюджений досить широко. Він трапляється на Піренейському півострові, в Італії, скандинавських країнах, в країнах Балканського півострова, Румунії, і далі – практично в усій північній та центральній Євразії аж до Чукотського півострова; але в багатьох частинах ареалу є досить рідкісним. В історичні часи вовк мешкав в Японії, та був там знищений.

На північноамериканському континенті сучасна південна межа ареалу вовка приблизно збігається із кордоном США та Канади. В Україні вовк трапляється на всій території за виключенням Кримського півострова, але більш-менш звичайним є тільки в лісовій зоні та в Карпатах.

Вовки – емоційні тварини. Вони живуть сталими сім’ями. Разом полюють і виховують дитинчат усією родиною.

Але ще більше «людяності» вовкові приписують слов’янські міфи і казки. Там він впевнено тримає марку представника потойбічних сил. Наприклад, вагітній жінці категорично нерекомендувалось їсти м’ясо тварин, убитих вовком. А зустрівшись з вовком, люди для захисту кликали своїх рідних померлих.

Якщо ж вовк викрадав худобу, то це сприймали як жертву, призначену Богу. Люди вірили, що коли забрати у сірого чужу худобу, то можна втратити власну.

Аналогічні повір’я існували і у інших народів світу. Та з часом вони призабулись, а вовк став жертвою інтенсифікації сільськогосподарського виробництва і зростання щільності населення.

Достеменно відомо, що до 20-го століття вовки були винищені у Центральній Європі, Англії, Ірландії, Шотландії, Франції.

В Україні кількість вовків у різні роки ХХ століття вар’ювалась. У першій половині вона збільшувалась, а у другій половині вовків було повністю винищено у цілому ряді областей.

Цьому сприяла державна господарська політика. За відстріл вовків виплачувались грошові премії. І лише наступний економічний спад на якийсь час дав волю вовкам жити як їм заманеться.

А все тому, що вовк і людина мають спільний  харчовий ланцюжок. Вони частенько заходять на територію одне-одного поласувати смачненьким. І якщо людина для протистояння з хижаком  удосконалюється технологічно, то вовк – інтелектуально.

Лісівники кажуть, що він перестав боятись людних місць у лісі. Його вже не турбує шум машин і агрегатів, він навчився відрізняти небезпечних для себе людей і звичайних лісорубів, перестав боятись традиційних для полювання червоних прапорців.

На Вінниччині знову стали фіксувати випадки проникнення вовків на тваринницькі ферми. Тому протягом кількох років статистика їх відстрілу зростає. Господарники намагаються регулювати популяцію тварин, виходячи з економічної доцільності.

А що ж сам вовк? Як би там не було, а він все одно має знайти собі свіженького, яку велику ціну за це не довелося б заплатити. Тоді він одягає білу шапочку лісового лікаря і здійснює поквартальний обхід лісу, передбачливо оминаючи стежку, котрою, за звичай, Червона Шапочка ходить до Бабусі – з людьми жити – з комори не носити.

Вовк сірий Подільського зоопарку
Вовк сірий Подільського зоопарку
Вовк сірий Подільського зоопарку
Вовк сірий Подільського зоопарку

ДОВІДКА

У Подільському зоопарку мешкає понад 220 тварин.

Понад 110 ссавців 38 видів:

парнокопитних 19 видів, 63 екземпляри;

копитних 4 види, 7 екземплярів;

мозоленогих 3 види, 6 ексземплярів;

хижаків 6 видів, 17 екземплярів;

гризунів 3 види, 12 екземплярів;

приматів 3 види, 6 екземплярів.

Понад 100 птахів 25 видів. З них 7 екземплярів хижаків 5 видів.

P.S. Кількість голів тварин є величиною не постійною і подається округлено.